Анна Шляхова
27-12-2019 20:12

Сходження вікторіанської леді - історія Люсі Вокер

Люсі Вокер стала першою жінкою, що піднялась на Айгер, відомий 3970-метровий пік в Бернських Альпах.

Північна стіна цієї гори, так звана “Стіна-вбивця”, своєю красою та неприступністю притягувала багатьох, починаючи з молодих німецьких нацистів, які зробили перше проходження у 1938 році, до Катрін Дестівель, яка піднялась соло за 17 годин в 1992 році, та Улі Штека з його швидкісним фрі-соло сходженням.

Коли Люсі Вокер піднялась на вершину 25 липня 1864 року, альпінізм був ще у колисці. Чисті та вільні гори починали перемагати вікторіанський страх перед невідомим та лякаючим природним світом. Альпінізм не був модним зайняттям, та був набагато небезпечнішим.

Як леді, що жила у Ліверпулі, зацікавилася Айгером настільки, щоб навіть піднятись а нього? Історик альпінізму Клер Роше спробувала це зрозуміти.

Нажаль, Люсі не залишила спогадів. Вона народилася в Канаді, але незабаром її родина повернулась до Ліверпуля, де її батько був успішним купцем. Вона була чудовим лінгвістом та заснувала Жіночій Альпклуб в 1907 році. Схоже, вона була цілеспрямованою та доброю. Вона надихала на сходженя не тільки жінок, а й чоловіків. Лорд Шустер, наприклад, присвятив свою книгу про альпінізм Люсі Вокер, поясняючи, що саме вона надихнула його записати свій досвід. Досить іронічно, враховуючи, що сама альпіністка нічого не написала!

Багато жінок цікавилися горами у 1850-х, проте Люсі була одною з перших, хто піднімався на вершину. І займалася вона цим досить довго. Вона почала в 1858 році і припинила у 1876, хоча і після цього відвідувала Альпи для прогулянок. Виникла досить дружня група з 10-12 жінок, які піднімалися на основні вершини. Багато жінок піднімалися на нижчі гори, ми знаємо про це з записів у книгах гідів. Хочу нагадати, що сходження тих часів тривали довший час, тому що не було підйомників, та й льодовики не відступали так, як вони це роблять зараз.

Не має записів про її сходження у Великобританії, проте її брат Горацій Вокер, з яким вона жила, так і не одружившись, організовує поїздки Альпклубу до Уельса та на озера. Можливо, вона також приймала в них участь. Проте, її сучасники підкреслювали, що вдома вона була взірцем вікторіанської леді, яка не займалась нічим складнішим за гру в крокет!

Яким було її сходження на Айгер? Вона пройшла та проїхала на мулі від Венгена до отелю Бельвю у Кляйне-Шайдегг - сьогодні ми проїзджаємо цей шлях на потязі до станції Айсмір, або навіть до Юнгфрау. Звідти вона йшла пішки по західній стороні, яка зараз рідко використовується інакше, ніж для спуску. Підйом займав 14 годин - вони виходили о 1 годині ночі і поверталися назад о 3 годині після обід. Підйом відбувся в компанії двох відомих гідів - Мельхіора Андерегга та Крістіана Альмера - та ще пари носильщиків. На вершині з ними була обов’язкова пляшка шампанського, де вони відмітили сходження ще й криками. Сьогодні так вже не роблять!

Люсі не намагалась афішувати своє захоплення, щоб мати можливість продовжувати займатися альпінізмом не викликаючи засудження. Лікарі того часу радили жінкам уникати навантажень, бо вважалось, що це може зашкодити іх здатності бути матерями та дружинами. Проте, після першого жіночого сходження на Маттерхорн у 1871 році - щотижневий журнал Punch опублікував хвалебний вірш на її честь, замість звичайних сатиричних повідомлень. Жінки того часу не публікували матеріали про свої досягнення в горах, на відміну від чоловіків.

Коли Люсі з братом опинилися в Альпах в 1858 році, вона чітко дала зрозуміти, що не збирається залишатися в долині, коли її батько та молодший брат піднімаються вгору. Тут вона вела зовсім інше життя, ніж в Ліверпулі. Альпи робили її вільною.

Переклад: annamavka

Джерело

Анна Шляхова
26-06-2020 14:06
Священий грааль

Розташовані на висоті 4000 метрів в Перуанських Андах скелі Inka Waqanka (в перекладі: “Там де плаче Інка”) більш ніж вражають. Здається, що дірчаста вулканічна порода спеціально створена для скелелазіння. Наразі тут близько 100 маршрутів та величезний потенціал як в складності, так і в боулдері. Складність маршрутів складністю від 5а до 8а.

Анна Шляхова
28-05-2020 15:05
Реггі назавжди

Плануючи скелелазну поїздку в Мексику, не забудьте запланувати побільше несподіванок. Емілі Руденберг як раз так і зробила, і без будь-якого плану мандрувала з одного місця до іншого.

Анна Шляхова
22-05-2020 21:05
Промова на користь страху

Вступ до книги Алекса Губера "Страх - твій кращій друг" про те, що варто шукати в своєму житті страх та йти йому назустріч.

Анна Шляхова
30-04-2020 22:04
Повний профайл: Адам Ондра

Адам Ондра, 27 років, найкращій скелелаз світу. Чешському феномену ми завдячуємо першими в світі 9b+ та 9c, що не бачили повторних проходжень. На додачу до оберемку золотих медалей Кубку Світу та титулів Чемпіону Світу і багаж з близько 200 маршрутів складністю 9а та вище, Ондра у перше ж своє відвідування Йосеміті у 2016 році проліз Dawn Wall (VI 9a). В його активі боулдер 8с+ та тред 5.14. Список можна продовжувати.